Орфографічний словник української мови. 2005.
настановляти — I я/ю, я/єш, недок., настанови/ти, новлю/, но/виш; мн. настано/влять; док., перех. 1) розм. Те саме, що наставляти I 1), 3 5). 2) заст.Установлювати, запроваджувати. II я/ю, я/єш, недок., настанови/ти, новлю/, но/виш; мн … Український тлумачний словник
настановити — I див. настановляти I. II див. настановляти II … Український тлумачний словник
запроваджувати — запровадити (уводити щось нове, у практику тощо), у[в]проваджувати, у[в]провадити, у[в]водити, у[в]вести, заводити, завести; настановляти, настановити (якісь звичаї, порядки тощо); насаджувати, насаджати, насадити (силоміць) Пор. установлювати I … Словник синонімів української мови
наставляти — наставити (кого давати конкретні поради, настанови, як слід чинити, поводитися в тих / инших випадках), настановляти, настановити, напучувати, напучати, напутити, навчати, навчити, наказувати (кому перев. зі спол. щоб ); повчати, у[в]чити,… … Словник синонімів української мови
